Книга Приповістей Соломонових
29 розділ
Вірш 1.
Людина, яка не зважає на застереження називається твердошийною. Це той, хто постійно відстоює свою правоту.
Такими можуть бути не лише окремі особистості, але і покоління або народи (Вихід 32:9; 33:3, Повт.Зак.9:6).
Для такого неминуче падіння і відсутність ліків. В Пр.28:14 це ж стосується людини, що озлоблює серце своє.
Вірш 3.
Коли дитина намагається поступати розсудливо і мудро, це не лише тішить батьків, але і дає їм наснагу заступатися за них в миті необачних поступків Пр.27:11. Бажання лише розважатися і блудити приводить до занепаду. Продовження теми в Пр.29:15;17.
Вірш 4.
Причини, які спонукають давати хабар:
- Пільги в непосильному оподаткуванні (1 Цар.12:1-19) (Рос. 3 Царст.12:1-19)
- Скорочення часу на вирішення необхідних питань
- Можливість уникнути правосуддя.
Рано чи пізно, але хабарництво приводить до руйнування царства і краю. Продовження теми в Пр.29:7; 12;14
Вірш 5.
Порівняй з Пр.28:23
Вірш 8.
Часто за масовими бунтами і непокорою стоять глузливі розбещені люди, натомість мудрі і розсудливі будуть утихомирювати гнів мас.
Вірш 9.
Якщо ти мудрий – уникай судових тяжб із нерозумними людьми. Твої думки і висновки ніколи не будуть аргументами для такої людини, а навіть коли вона і слухає, но в кишені тичить тобі дулю. Порівняй Пр.27:3
Вірш 11.
Одна з ознак мудрості людини, коли навчився приборкувати і стримувати свій гнів.
Вірш 13.
Порівняй з 22:2.
«Щоб очі гнобителя Господь освітив, Він посилає на його шляху убогих. Щоб очі убогих Господь освітив, Він допускає в їх життя гнобителя».
Вірш 18.
Відсутність пророчого слова і видінь приводить до розбещення і занепаду народу 1 Сам.3-4 розділ, Ам.8:11-12.
Щасливі тільки ті, хто стереже Закон Божий.
Вірші 19-21.
«Дружба дружбою, а служба службою».
Вірш 20.
Хто спочатку говорить, а потім думає, такому гірше ніж нерозумному.
Вірш 24.
Підтримка злодія, покривання злодійства, вислуховування проклять від обкраденого в адрес злодія, але не виявлення останнього приводить до прийняття проклять в свій адрес і вини в співучасті. Левит 5:1
Вірш 25.
Хто боїться злих і недостойних людей, потрапляє в залежність від власного страху, і тільки уповання на Господа звільняє від всяких пасток.
Вірш 26.
Хто надіється на прихильність влад, також потрапляють у власні пастки, і тільки від Господа може прийти правосуддя.