Книга Приповістей Соломонових

29 розділ

Вірш 1.

Людина, яка не зважає на застереження називається твердошийною. Це той, хто постійно відстоює свою правоту.

Такими можуть бути не лише окремі особистості, але і покоління або народи (Вихід 32:9; 33:3, Повт.Зак.9:6).

Для такого неминуче падіння і відсутність ліків. В Пр.28:14 це ж стосується людини, що озлоблює серце своє.

Вірш 3.

Коли дитина намагається поступати розсудливо і мудро, це не лише тішить батьків, але і дає їм наснагу заступатися за них в миті необачних поступків Пр.27:11. Бажання лише розважатися і блудити приводить до занепаду. Продовження теми в Пр.29:15;17.

Вірш 4.

Причини, які спонукають давати хабар:

• Пільги в непосильному оподаткуванні (1 Цар.12:1-19) (Рос. 3 Царст.12:1-19)
• Скорочення часу на вирішення необхідних питань
• Можливість уникнути правосуддя.

Рано чи пізно, але хабарництво приводить до руйнування царства і краю. Продовження теми в Пр.29:7; 12;14

Вірш 5.

Порівняй з Пр.28:23

Вірш 8.

Часто за масовими бунтами і непокорою стоять глузливі розбещені люди, натомість мудрі і розсудливі будуть утихомирювати гнів мас.

Вірш 9.

Якщо ти мудрий – уникай судових тяжб із нерозумними людьми. Твої думки і висновки ніколи не будуть аргументами для такої людини, а навіть коли вона і слухає, но в кишені тичить тобі дулю. Порівняй Пр.27:3

Вірш 11.

Одна з ознак мудрості людини, коли навчився приборкувати і стримувати свій гнів.

Вірш 13.

Порівняй з 22:2.

«Щоб очі гнобителя Господь освітив, Він посилає на його шляху убогих. Щоб очі убогих Господь освітив, Він допускає в їх життя гнобителя».

Вірш 18.

Відсутність пророчого слова і видінь приводить до розбещення і занепаду народу 1 Сам.3-4 розділ, Ам.8:11-12.

Щасливі тільки ті, хто стереже Закон Божий. 

Вірші 19-21.

«Дружба дружбою, а служба службою».

Вірш 20.

Хто спочатку говорить, а потім думає, такому гірше ніж нерозумному. 

Вірш 24.

Підтримка злодія, покривання злодійства, вислуховування проклять від обкраденого в адрес злодія, але не виявлення останнього приводить до прийняття проклять в свій адрес і вини в співучасті. Левит 5:1

Вірш 25.

Хто боїться злих і недостойних людей, потрапляє в залежність від власного страху, і тільки уповання на Господа звільняє від всяких пасток.

Вірш 26.

Хто надіється на прихильність влад, також потрапляють у власні пастки, і тільки від Господа може прийти правосуддя.